Decide on me
Душевний
спокій перебиває шум міського транспорту, я, залишена головним болем в чиїсь
голові, очікую змін.
Я
пам’ятаю минулорічну осінь, коли
обіцянки здавались вічністю, а сьогодні такі ж обіцянки намагаються дурманити
голову знов. Вкотре говорю собі, що піддаватись легким інтригам варто б було у
дешевих французьких романах, де головний герой замовляє тобі Шардонне.
Сьогодні
ж ми мусимо бути сильними і стійкими до будь- яких змін і речей, які болять
десь на маленькому залишку серця.
Я обіцяла собі кожного року після : «
Переставай жити людьми, враженнями, спогадами, забувай ці місця. Вони для душі
нічого не будуть варті, це зовсім інша пісня
Ти знову вмикаєш старий телефон, де тисячі
смсок згортаються теплим спогадом і торкають твого серця ніжно. Немов ще вчора
поцілована сонцем сиділа, читаючи улюблену книгу давнозабутого маминого
письменника. Голова була вільна від думок, ковтала сторінки, наче маленьке
голодне вовченя, яке вперше знайшло свою здобич.
Я
колись починала писати багато речень пов’язаними лиш спільними прикметниками і
дієсловами, і жодні з них не змогли б вмістити мою любов, мою щиру і віддану
віру у те, що поруч дійсно існує чи існуватиме той, поруч з ким мені не будуть страшні
жодні зливи і блискавки. Я не хочу, щоб він розумів мене без слів. Я хочу
навчитись відчувати його по-справжньому ( крок за кроком, подих за подихом). І
усією своєю безмежною, дитячою, наївною вірою розуміти, що цей той ніколи і
нікому не дасть мене образити. Знайде слова, які мене заспокоять, вкриє ще
однією ковдрою, коли я замерзну, і віддасть останнє, що матиме лише для того,
щоб моє обличчя було щасливішим. Тоді мені дійсно не будуть потрібні слова, щоб
виразити любов до Тебе, Ти це відчуєш, Ти це побачиш в моїх очах, а поки що ні
до чого мене не змушуй…
The Lumineers - Sleep On The Floor
