пʼятницю, 27 січня 2017 р.

Квиток в один кінець

З континента на континент збирати тепло у жменю.

Забуваючи власне імя, зустрічати тебе літаками в                                         аеропортах.

Я б хотіла залишити крихту тепла у тебе під 
                          светром в кишені.

Я б хотіла, щоб ти забув усі правила гри, які ти так                                    влучно складав.

На порозі стояти, торкаючи кінчиків пальців.

За вікном вже світанок, філіжанки і кава на двох.

Якщо починається мій найпрекрасніший ранок, 

то лише поруч з тим, хто вартий моїх думок.
































                     Sam Smith – Stay with me
                

суботу, 21 січня 2017 р.

Порожня пляшка вина потребує дійсно вартісного бажання

 Я вірю у силу бажань, тому опишу історію, яка відбулась завдяки їхньому здійсненню.
 Я думаю, що підкорення Евересту не принесе стільки вражень, коли ти підіймаєшся на вежу  і перед твоїми очима вечірніми вогнями запалюється Париж.
Місто, яке здіймає і підносить до неба. Місто, у якому мистецтво, музика і внутрішній голоси зливаються в одне єдине.

 Я летіла в літаку і не вірила досі, що за годину я буду в одній з найчарівніших столиць світу.
За вікнами транспорту відкрився незрівняний пейзаж французьких полів. Я не могла відірвати очей від краси, і не могла уявити, що ось вона Франція, такою як я її уявляла. Бігала сторінками різних книжок, переглядала не один фільм французького кінематографу, а коли опинилася там, зрозуміла : всі слова, прочитані мною колись -  підтвердились!

Завела роман з солодкими відтінками, наче галаретки вечірнього неба, краєвидами.. Пекарні не лише вранці манили своїми круасанами і багетами. А французьке брю з сиром – історія, яке не потребує вказівок.
Погулявши трохи міськими вулицями, я зрозуміла, чому найвідоміші артисти і художними народились тут. Чому Montmartre і Notre dame de Paris місця, де краще один раз побувати, ніж мільйони разів почути.
Вражень більше, ніж достатньо, і повертатися я не хотіла. Останню годину перебування там, хотіла розтягнути на вічність.

Французи особливі тим, що їм немає куди поспішати. Вони живуть у відчутті цілковитого затишку  і спокою. Ранкове cafe au lait, поруч зі столиком свіжа газета і час зупиняється в будь-якій кав’ярні посеред паризької вуличної краси.

Моя поїздка дала мені можливість вперше скористатись з couchsurfingu, познайомитись з творчим і наполегливими музикантом, близької нам обом Північної Венеції.
Пробігала сторінками Хемінгуея « Париж- це свято, яке завжди з тобою », і не можу не погодитись, що побувавши там один раз, він залишається з тобою назавжди.

Я вмикаю Tirsena, відчуваю себе головною героїнею фільму «Amelie » і виринати з-під ковдри паризького тепла я не хочу. Місця щасливих людей, де черги сягають години під визначними памятками міста, тепло кав’ярень і світанки о 8, коли за вікном синьою ковдрою небо з головою вкрите. Париж вартий того, щоб в нього закохуватись і поруч з ним мліти.



                Yann Tiersen – La Valse Des Monstres

четвер, 12 січня 2017 р.

      Безмежність очей, безмежність любові..
                                 Ці рядки я присвячую Тобі!

Жодні слова не в стані описати мою любов до неї. Жодні звуки не передають милозвучність її слів. І не вистачить сили обіймів, щоб залишитись у них на вічність.
Мене майже ніколи не було поряд, коли я була їй потрібна, як ніхто інший. Мені прикро, що я розумію це тільки тепер.
Її витримці і нервам може позаздрити кожен. Внутрішня сила цієї жінки немає меж. Вона сильна і непохитна, немов скеля проти вітру.
Я пишу це тобі, і точно переконана, що ти це прочитаєш. Я дякую, що саме ти стала моєю мамою. Тією мамою, про яку мріє кожна дитина.
Ти завжди вміла підтримати і сказати те, що змінювало стан речей і ситуацій моментом.
Ти завжди чекала новин, не спавши до ранку. Прокидалась з сонцем, сиділа поруч, коли снилися жахи.
Ти та, любов до якої була до народження, є всередині, і буде існувати ще довго-довго після.
Моя перша країна, в якій я зародилась і ділила помешкання протягом 9 місяців з такою ж бешкетницею.
Ти моя мама, моя найпрекрасніша жінка, моя опора і підтримка. Моя крізь тисячі кілометрів.
Одна з тих, хто приклав титанічних зусиль, щоб я стала тією, якою я зараз є.
Я помічаю твої слова, твої звички, твої пристрасті і твої емоції в собі. Завдяки тобі я навчилась долати страх, навчилась бути сильною і при будь-яких обставинах залишатись собою.
Я безмежно вдячна Богу, що дав можливість бути саме твоєю дитиною. Бо важко уявити, когось іншого на місці моєї мами в обличчі чужої мені жінки.

Стискаю в обіймах міцно- міцно і відпускати більше не хочу!


               
                    Тіна Кароль- Материнська любов



вівторок, 10 січня 2017 р.


Come lay with me. I wanna talk about nothing with someone that means something




                    Jessie Ware - Say You Love Me