Солодкий вишневий джем
Ми цілувались...Довго і пристрасно, стискаючи губи
губами, прикусуючи один одному язика. Стояли і цілувались серед вуличного
гаміру Амстердаму. Я не усвідомлювала, що робитиму це, коли виходила вранці із дверей
потяга. Я досі уявити не могла, що це усе відбувається зі мною.
Поцілувавши тебе, героїня мого роману, відвела б
очі, або ж лукаво пронизила ними твій погляд, мовляв:
« Наступну гру ведеш Ти!».
« Наступну гру ведеш Ти!».
Потім вух торкнулися б довгі розмови про колишню, з
якою чомусь не склалось. Я лишень знизила плечима, говорячи,- «Що часом нам
треба більше часу ц усвідомлення того, з ким ми починаємо життя».
Ти важко зітхнув. А лише потім закурив сигарету. Ти
знав прекрасно, що я тебе не втішатиму.
..ось ми сидимо у самісінькому серці Амстердаму, ти
замовляєш собі міцний трунок, знову ж таки запалюючи сигарету.
« Ти надто багато палиш»,- кажу- « А ти надто мало
їсти!».
Ще років п’ять
тому, героїня моєї нової книжки навіть не народилася ю. Ніколи б не зупиняла
час у подорожах і не хотіла б купувати квитки. Ніколи б не цілувалась на амстердамських
мостах з колишніми, і не зводила з розуму теперішніх підкорювачів серця. Проте,
тепер їй байдуже. У вухах грає Radiohead, у голові паморичиться від думок, і вона досі
вагається над рішенням.
Я часто уявляю як я запалюю сигарету. Довго і
витончено, як справжня леді її палю. Допалюючи її до кінця, майже опікаючи собі
кінчики пальців. Мені стає легше. Повертаючись до себе тішусь, що ніколи не
мала такої шкідливої звички.
Натягую на себе теплий в’язаний светр, підкреслюю вуста, виходжу впевнено і гордо,
закриваючи за собою двері. Сподіваюсь, що це була наша остання зустріч.
Ловлю таксі.
« В аеропорт, будь ласка »,- звертаюсь до водія.
Мене проводжає дощ, хоча усі попередні дні Країну Свободи обпікало палюче
сонце.
« Напиши мені, коли будеш на місці».
« Авжеж»,-подумки відповідаю я, вимикаючи телефон.
І нехай навіть забула у нього усі свої думки,
переконання і піввласного світу. Не треба буде висилати поштою надії на щось,
ти знаєш усе відбулось. Ти стала зрячою. І більше нічого не хочеш.
Літак відлітає, ти будеш вдома близько першої ночі.
Бувай, солодкий вишневий присмак амстердамської
ночі, я більше не сумуватиму.
