Decide on me

Душевний спокій перебиває шум міського транспорту, я, залишена головним болем в чиїсь голові, очікую змін.

Я пам’ятаю минулорічну осінь, коли обіцянки здавались вічністю, а сьогодні такі ж обіцянки намагаються дурманити голову знов. Вкотре говорю собі, що піддаватись легким інтригам варто б було у дешевих французьких романах, де головний герой замовляє тобі Шардонне.

Сьогодні ж ми мусимо бути сильними і стійкими до будь- яких змін і речей, які болять десь на маленькому залишку серця.

 Я обіцяла собі кожного року після : « Переставай жити людьми, враженнями, спогадами, забувай ці місця. Вони для душі нічого не будуть варті, це зовсім інша пісня ».

 Ти знову вмикаєш старий телефон, де тисячі смсок згортаються теплим спогадом і торкають твого серця ніжно. Немов ще вчора поцілована сонцем сиділа, читаючи улюблену книгу давнозабутого маминого письменника. Голова була вільна від думок, ковтала сторінки, наче маленьке голодне вовченя, яке вперше знайшло свою здобич.

Я колись починала писати багато речень пов’язаними лиш спільними прикметниками і дієсловами, і жодні з них не змогли б вмістити мою любов, мою щиру і віддану віру у те, що поруч дійсно існує чи існуватиме той, поруч з ким мені не будуть страшні жодні зливи і блискавки. Я не хочу, щоб він розумів мене без слів. Я хочу навчитись відчувати його по-справжньому ( крок за кроком, подих за подихом). І усією своєю безмежною, дитячою, наївною вірою розуміти, що цей той ніколи і нікому не дасть мене образити. Знайде слова, які мене заспокоять, вкриє ще однією ковдрою, коли я замерзну, і віддасть останнє, що матиме лише для того, щоб моє обличчя було щасливішим. Тоді мені дійсно не будуть потрібні слова, щоб виразити любов до Тебе, Ти це відчуєш, Ти це побачиш в моїх очах, а поки що ні до чого мене не змушуй…

            The Lumineers - Sleep On The Floor

Квиток в один кінець

З континента на континент збирати тепло у жменю.

Забуваючи власне ім’я, зустрічати тебе літаками в                                         аеропортах.

Я б хотіла залишити крихту тепла у тебе під 
                          светром - в кишені.

Я б хотіла, щоб ти забув усі правила гри, які ти так                                    влучно складав.

На порозі стояти, торкаючи кінчиків пальців.

За вікном вже світанок, філіжанки і кава на двох.

Якщо починається мій найпрекрасніший ранок, 

то лише поруч з тим, хто вартий моїх думок.

                     Sam Smith – Stay with me

                

Порожня пляшка вина потребує дійсно вартісного бажання

 Я вірю у силу бажань, тому опишу історію, яка відбулась завдяки їхньому здійсненню.

 Я думаю, що підкорення Евересту не принесе стільки вражень, коли ти підіймаєшся на вежу  і перед твоїми очима вечірніми вогнями запалюється Париж.

Місто, яке здіймає і підносить до неба. Місто, у якому мистецтво, музика і внутрішній голоси зливаються в одне єдине.

 Я летіла в літаку і не вірила досі, що за годину я буду в одній з найчарівніших столиць світу.

За вікнами транспорту відкрився незрівняний пейзаж французьких полів. Я не могла відірвати очей від краси, і не могла уявити, що ось вона Франція, такою як я її уявляла. Бігала сторінками різних книжок, переглядала не один фільм французького кінематографу, а коли опинилася там, зрозуміла : всі слова, прочитані мною колись -  підтвердились!

Завела роман з солодкими відтінками, наче галаретки вечірнього неба, краєвидами.. Пекарні не лише вранці манили своїми круасанами і багетами. А французьке брю з сиром – історія, яке не потребує вказівок.

Погулявши трохи міськими вулицями, я зрозуміла, чому найвідоміші артисти і художними народились тут. Чому Montmartre і Notre dame de Paris місця, де краще один раз побувати, ніж мільйони разів почути.

Вражень більше, ніж достатньо, і повертатися я не хотіла. Останню годину перебування там, хотіла розтягнути на вічність.

Французи особливі тим, що їм немає куди поспішати. Вони живуть у відчутті цілковитого затишку  і спокою. Ранкове cafe au lait, поруч зі столиком свіжа газета і час зупиняється в будь-якій кав’ярні посеред паризької вуличної краси.

Моя поїздка дала мені можливість вперше скористатись з couchsurfingu, познайомитись з творчим і наполегливими музикантом, близької нам обом Північної Венеції.

Пробігала сторінками Хемінгуея « Париж- це свято, яке завжди з тобою », і не можу не погодитись, що побувавши там один раз, він залишається з тобою назавжди.

Я вмикаю Tirsena, відчуваю себе головною героїнею фільму «Amelie » і виринати з-під ковдри паризького тепла я не хочу. Місця щасливих людей, де черги сягають години під визначними пам’ятками міста, тепло кав’ярень і світанки о 8, коли за вікном синьою ковдрою небо з головою вкрите. Париж вартий того, щоб в нього закохуватись і поруч з ним мліти.

                Yann Tiersen – La Valse Des Monstres

      Безмежність очей, безмежність любові..

                                 Ці рядки я присвячую Тобі!

Жодні слова не в стані описати мою любов до неї. Жодні звуки не передають милозвучність її слів. І не вистачить сили обіймів, щоб залишитись у них на вічність.

Мене майже ніколи не було поряд, коли я була їй потрібна, як ніхто інший. Мені прикро, що я розумію це тільки тепер.

Її витримці і нервам може позаздрити кожен. Внутрішня сила цієї жінки немає меж. Вона сильна і непохитна, немов скеля проти вітру.

Я пишу це тобі, і точно переконана, що ти це прочитаєш. Я дякую, що саме ти стала моєю мамою. Тією мамою, про яку мріє кожна дитина.

Ти завжди вміла підтримати і сказати те, що змінювало стан речей і ситуацій моментом.

Ти завжди чекала новин, не спавши до ранку. Прокидалась з сонцем, сиділа поруч, коли снилися жахи.

Ти та, любов до якої була до народження, є всередині, і буде існувати ще довго-довго після.

Моя перша країна, в якій я зародилась і ділила помешкання протягом 9 місяців з такою ж бешкетницею.

Ти моя мама, моя найпрекрасніша жінка, моя опора і підтримка. Моя крізь тисячі кілометрів.

Одна з тих, хто приклав титанічних зусиль, щоб я стала тією, якою я зараз є.

Я помічаю твої слова, твої звички, твої пристрасті і твої емоції в собі. Завдяки тобі я навчилась долати страх, навчилась бути сильною і при будь-яких обставинах залишатись собою.

Я безмежно вдячна Богу, що дав можливість бути саме твоєю дитиною. Бо важко уявити, когось іншого на місці моєї мами в обличчі чужої мені жінки.

Стискаю в обіймах міцно- міцно і відпускати більше не хочу!

               

                    Тіна Кароль- Материнська любов

Come lay with me. I wanna talk about nothing with someone that means something

                    Jessie Ware - Say You Love Me