суботу, 22 жовтня 2016 р.

Ти приходиш найпрекраснішим спогадом далеко за 
                                   північ




Холод торкнувся кісток, підвела губи червоним 
                              контуром.
Кава залишилась охолонути вдома. Будь мені вірний, повертайся після 18 на спільну вечерю (додому). 
Я навіть запалю свічки, забуду ранкову сварку. Ти торкнешся мене ніжно і пристрасно. В якому я біса порядку?

Вчуся поволі загартовувати терпіння, як навичку, а не вміння. Забуваю про те, що ти досі палиш. Палиш моє сумління. Не сигаретами, а словами ( їдючими як дешеві наркотики). Обіцяй, що почнеться ранок, де ти не зачинеш двері, а ляжеш зі мною поруч (не подумки).


                 Rihanna – Love on the brain

понеділок, 17 жовтня 2016 р.

Включила Tiersena і слова побігли струмками і ріками..

Я люблю, коли ти посміхаєшся кінчиками вуст. Люблю, коли дивишся на мене зовсім інакше, ніби хочеш заглянути в кожний проміжок моєї шкіри. Люблю, коли цілуєш. Люблю, коли можу сказати, що скучила.
Люблю, коли теплішає твоя душа зсередини. Люблю, коли торкаєш ненароком мого волосся.
Люблю, коли забуваєш слова і даєш можливість мені їх пригадати. Люблю, коли найніжнішим дотиком пестиш мої долоні. Люблю, коли вимикаєш світло і притискаєш так, що завмирають стіни і скроні. Люблю, коли змушуєш табун мурах пробігтися моїм тілом. Люблю тебе любити, і якби це не було підло, не хочу ні з ким більше ділити.



                   Yann Tiersen – Porz Goret

вівторок, 11 жовтня 2016 р.

               нехай ця любов стане щастям,
               найсолодшою втіхою
               і тобі вперше за стільки років
               нікуди не захочеться звідси їхати (с)




Будуть ранки, коли кава у філіжанці не потребуватиме жодної ложки цукру. За вікном жовте листя ковдрою вкриє подвір’я нашого будинку. Я прокидатимусь з надлишковою теплотою всередині, і ділитиму її з тобою, передаючи поцілунками. Найсмачніший сніданок, який можна б було собі уявити.
Кімната наповнюватиметься світлом, і я врешті забуду про те, що потрібно щоразу пакувати валізи. Кожного року відкривати візи, і просити Бога про те, щоб усе вдалося.
Я врешті знайду той спокій про який мріяла, і який готова розділити з тим, хто цього потребуватиме.
Поруч з яким будь-які плани будуть найгеніальнішими, поїздки –найдовшими, і бажання- найвідвертішими.
Ми будемо йти пліч – о- пліч, під силою власних бажань і прагнень, часами не розумітимемо один одного, а іноді нам не будуть потрібні слова.
Час не існуватиме, бо навіть о 4 ранку ніхто не заборонятиме нам відкрити пляшку вина.
Я пускатиму вірші венами та акустичні пісні ріками..
Щоб ти нарешті зрозумів, що дім, там, де ти, а не мільйон речей на самоті, ( залишені поруч з кимось)


             Kodaline – Love Will Set You Free