вівторок, 11 жовтня 2016 р.

               нехай ця любов стане щастям,
               найсолодшою втіхою
               і тобі вперше за стільки років
               нікуди не захочеться звідси їхати (с)




Будуть ранки, коли кава у філіжанці не потребуватиме жодної ложки цукру. За вікном жовте листя ковдрою вкриє подвір’я нашого будинку. Я прокидатимусь з надлишковою теплотою всередині, і ділитиму її з тобою, передаючи поцілунками. Найсмачніший сніданок, який можна б було собі уявити.
Кімната наповнюватиметься світлом, і я врешті забуду про те, що потрібно щоразу пакувати валізи. Кожного року відкривати візи, і просити Бога про те, щоб усе вдалося.
Я врешті знайду той спокій про який мріяла, і який готова розділити з тим, хто цього потребуватиме.
Поруч з яким будь-які плани будуть найгеніальнішими, поїздки –найдовшими, і бажання- найвідвертішими.
Ми будемо йти пліч – о- пліч, під силою власних бажань і прагнень, часами не розумітимемо один одного, а іноді нам не будуть потрібні слова.
Час не існуватиме, бо навіть о 4 ранку ніхто не заборонятиме нам відкрити пляшку вина.
Я пускатиму вірші венами та акустичні пісні ріками..
Щоб ти нарешті зрозумів, що дім, там, де ти, а не мільйон речей на самоті, ( залишені поруч з кимось)


             Kodaline – Love Will Set You Free

Немає коментарів: