середа, 14 вересня 2016 р.

               Мріє не зрадь (с ) Леся Українка

Мені було 15, коли я вирішила, ким хочу бути. Мене тягнуло до нових радіостанцій, безкінечних ефірів і постійних хітів, які не давали заснути водіям у 
                       важкій дорозі.
Мріяла прокидатись о 5, розпочинати ефіри о 7 та закінчувати о півночі, бажаючи слухачам гарної ночі.
На хвилях грала б найкраща музику, яку б я підбирала влучно до кожного ефіру, які торкали б вух  мого слухача.
В прямих ефірах хотіла б нанизувати словами, наче намистини і говорити про новини, побачення, сьогоднішню моду і не тільки.
Хотіла б слухати слухачів з мільйонами питань і тисячами відповідей.

Я вірю у власні мрії та бажання, навіть ті, які нишком задуваєш у порожню пляшку вина, прикладаючи потім до серця. Вірю як ніхто і ніколи у їхнє здійснення!
На цій ноті завершую і пропоную до прослуховування пісню, яка грає у мене на енному повторі сьогодні: 

                            Океан Ельзи- Сонце



Немає коментарів: