Siła marzeń

Коли говориш про красу чи дійсно маєш на увазі ту, яка плекана віршами і прозою відомих авторів?

Прокидається вранці вона, у ліжку залишена теплота 
( її тіла). Сьогодні вона сама, неначе кішка, яка протягом життя не любила господаря, лише себе вперто, віддано, вміло.

Ранкове сонце повільними кроками піднімається хмарами вгору. Ступає тихо, торкає променями навколишню природу.

Вона живе у мистецтві, вона його виняткова і несподівана течія. Це – жінка. Вона - не бароко, не романтизм і навіть не класика. Вона – це неповторна, ніким не відкрита таємниця. Вершина до якої протягом століть не дійде жоден воїн.

Це ранкова кава, справжня львівська без жодних домішків.

Смак якої не зможеш зіпсувати жодними замінниками цукру.

І якщо ти на мить відчув, що вона твоя..Зроби її своєю повністю, доводячи скульптуру, як лінію до ідеалу. Зумій завершити картину пензлем, а не зіпсувати ножем.

Цілуй, плекай, дай розквітнути саду, який вміщує не одну тисячу квітів. Дай можливість тебе полюбити і не згаснути внутрішньому вогню. Бо ти знаєш, жінка одна-єдина, створена рукою майстра ніколи не покине будинок у якому народилась її внутрішня гармонія –
                                      любов.