середа, 13 липня 2016 р.

Я спатиму тільки тоді, коли колискові мені співатиме Вакарчук, нанизуючи наче намистини   слова пісень : 

   " Коли навколо ні душі",
                            " На небі " 
                                     і " Така як ти".




Моя любов до славнозвісного гурту, прихильників не однієї тисячі осіб, почалась влітку 2010 року. Це був липень. Я добре памятаю той день. На постійному повторі грала « Квітка », пізніше океан почав поглинати мене повністю і до кінця літа я вивчила майже усі їхні альбоми.

Океани..Їх дуже важко зрівнювати з будь-яким іншим українським гуртом. Я б навіть цього не робила. О.Е. став не лише нашим символом, нашою гордістю, але й океаном безмежних емоцій.

Їхня музика це щось більше, ніж просто музика, яку хочеться слухати
В текстах пісень слів і сенсу більше, ніж в будь-якому примірнику на книжковій полиці. Я б радила навіть, якщо у Вас бракне слів, вмикайте О.Е. Вакарчук скаже усе сам:)

Гурт, який збирає мільйони шанувальників не лише на теренах України, але за кордоном. І мені важко уявити, якою б була України без них.
З постійним захопленням і очікуванням на кожну наступну пісню ти поринаєш у інший простір музики, у інший всесвіт, у інший ОКЕАН.

Я дякую за музику, натхнення, слова, яких іноді бракне. І за те, що я маю змогу ввімкнути океан, який розливається мелодією у власних навушниках.

Немає коментарів: