Siła marzeń

                                                   Люблю тебе любити

 На одному з проміжків моєї вічності залишимось 
                                  ми:

юні, п’яні і до без пам’яті закохані. На тобі буде чорний светр, джинси пасуватимуть до засмаглого відтінку твоєї шкіри.. Я спокійно стоятиму в черзі, і ненароком  запах парфумів змусить мене повернути голову за тобою.

У мене виникне нестримне бажання підбігти, нічого не сказавши, поцілувати солодко й пристрасно. 
З почуттям ніжності, наче завтра у мене не буде можливості тебе побачити. Я пам’ятаю твою адресу. Твій дім жовтого кольору знаходиться паралельно моєму. Виноградна лоза затьмарила вікна, я згадую себе декілька років тому, як була готова повз них тисячу разів пробігти. Натомість зараз сам чекаєш доки хтось відчинить двері, з шаленим вереском ввірветься до кімнати, мовляв :

                       «  Я прийшла».

Ти б з радістю заварив мій улюблений чай, зелений зі шматочками фруктів. І цукерки б знайшлись, хоча я дуже давно намагаюсь відмовитись від солодкого.

Тут я випадково ловлю себе на думці, що якби ти був поруч я б сказала, що скучила. Скучила за улюбленим плечем, за запахом парфумів, який завжди залишався між моїми ключицями, коли ми прощались. За тим, що поруч я завжди залишаюсь собою, і ти навіть знаєш причини, які часом можуть мене вивести з рівноваги.

 Всі найкращі слова були написані до мене, я родилась надто пізно, щоб зараз додати щось своє. Скажу лише: 

   

   Дякую за те, що я можу бути і за те, що ти є!