четвер, 18 серпня 2016 р.

    Історія про те, як швидко зникає печиво за 
  маминим рецептом і якби я присвячувала життя, 
           то тільки подорожам, а не коханцям.
 

Допиваючи чергову чашку чаю у мене зявилось питання, а якби кожен з Вас починав свою кругосвітню подорож, яке місто було б у цьому списку першим? Яка країна заповнила Ваше серце цілком і повністю?
Приємно розуміти, що десь в якомусь віддаленому куточку світу є близька душа, приїхавши до якої ти забуваєш про все. Коли поруч є той, хто покаже тобі місто з тієї сторони, яку побачив колись сам.
З улюбленим кафе на розі вулиці, з найсмачнішою випічкою у цій пекарні та найпрекраснішими краєвидами саме з цього ракурсу.

Я завжди мріяла почати своє подорожування саме з Чехії восени. Коли теплота літніх днів вже за горизонтом, а навколо барви підсилюються листям, яке падає з дерев.
Міцна кава зігріває холодні долоні, теплий светр, наче ковдра огортає тіло, затуляючи від осінніх вітрів.
Max Richter розливається морем у навушниках, а за вікнами постійна постійна дорога, лише квитки змінювали б напрямок.

Завжди б знала, що мене чекають вдома з гарячим чаєм та щойно спеченим печивом. Перетнувши кордони, телефон розриватиметься від дзвінків та повідомлень, а на порозі чекатиме найрідніша з найдорожчим золотом в світі.

Після такої подорожі я б ніколи в житті не купувала б квиток в один напрямок і не думала про те, чи буде в мене бажання ще раз повернутись сюди.
Після таких подорожей почала б вести щоденник, щось схоже на « 100 днів літа, ось 78-79 з них».

Поки що на годиннику далеко за північ, бажаю гарної ночі та Melanie Fiona – Monday Morning для настрою.

Немає коментарів: