субота, 6 серпня 2016 р.


                   Kiss me hard before you go 
                                  (summertime sadness)
                                
Долала не одну сотню кілометрів, губилась незнайомими вуличками, закохувалась у нові міста, бігла на зустріч новій собі, жила в режимі non- stop, насолоджуючись моментами (після) міцно засинала у міському транспорті, часом забуваючи вийти на своїй зупинці.
Тепер сиджу у повному спокої будніх літніх днів, і розумію наскільки мені бракує того шаленого режиму.
Коли ранок починався о 5, а мій день закінчувався майже опівночі.


Два літніх місяці за плечима, серпень майже в половині загубився теж. Чекаю осені, яка жовтою ковдрою огорне цей світ, і я отримаю можливість повернутись в місце, де живу, а не існую. Вперше за декілька років, готова відпустити цю спеку, і подякувати літу, що відбулось.



Немає коментарів: